Питання про пустословство

• Чому байдужість (плітки) вважається найменш руйнівною з нечеснот мови
• Як плітки стають причиною дисгармонії з нашим мовленням
• Дивлячись на власні почуття, коли ми засмучені і хочемо накинутися своєю промовою

Було запитання від одного з людей, які дивилися Бодхисаттва's Breakfast Corner про плітки, або байдужість, сьому з десяти нечеснот. Ця людина говорила: «Хіба плітки справді не є руйнівними, тому що вони можуть зашкодити чиїйсь репутації, чиїйсь роботі чи самооцінці. Це може бути дуже шкідливо. Тож чому кажуть, що мова є найменш шкідливою з чотирьох нечеснот?» Це було питання.

Те, що тут відбувається, полягає в тому, що термін «плітки» трохи заплутаний. Ми маємо справу з умовами перекладу. Я думаю, що термін «пустословство» точніше описує, що таке ця сьома нечеснота. Пусте балакання, тобто просто розмова ні про що не має жодної цінності, просто на кшталт «бла, бла, бла», щоб марнувати час. Іноді це перекладається як «плітки», тому що плітки можуть бути просто «бла-бла-бла». Але ми також асоціюємо «плітки» з... Плітки можуть бути досить злими, і я думаю, що саме про це говорить ця людина. Тому я вважаю, що сьоме краще перекласти як «пустословство». Просто кажу про «бла-бла». І тому він найменш потужний із семи.

Те, що ми англійською називаємо плітками, дуже часто означає «створення дисгармонії з нашою мовою» або «різкі слова». чи не так? Коли ми думаємо про те, що означає слово «плітки»? «О, я розповідаю всі ці погані історії про те, що хтось робить. Іноді я брешу, перебільшую. Я хочу зіпсувати комусь репутацію. Або я просто виливаю всю свою ворожість і когось критикую. Або я дражню їх, або висміюю їх. Я кажу, що всі ці дійсно погані речі про те, що вони стоять за ними». Саме це часто асоціюється зі словом «плітки». І це насправді досить негативно. І це може перетворитися на—залежно від того, що ви говорите—це може перетворитися на брехню, створення дисгармонії, різкі слова. Всі ці речі.

Ми справді хочемо бути обережними з цим, тому що ми ранимо почуття інших людей, коли говоримо з ними чи про них підло тощо. І коли ми робимо це, ми завдаємо собі шкоди, тому що ми вкладаємо ту саму гнівну негативну енергію у свій власний розум. Ми думаємо, що витягуємо це з рота. Я злюся на когось, хтось мені не подобається, я заздрю, тож я просто говорю про них усілякі неприємні речі, думаючи, що погане відчуття, коли я говорю ці неприємні речі Мені не буде погано. Я все це витягую. Але я не знаю, як ви, після того, як я кажу неприємні речі, або критикую когось, або кричу на них, або що завгодно, я почуваюся не дуже добре всередині себе. Ви відчуваєте себе дуже схвильованим, чи не так? А потім ви дивитеся на те, що ви сказали, і дуже часто це комусь, хто вам справді небайдужий. «Ух, що я щойно зробив?» Ви можете побачити тут і тут, ми думаємо, що витягуємо негативну енергію, але насправді ми просто збільшуємо її в собі.

Це не означає, що коли ми засмучені, ми пригнічуємо емоції, не відчуваємо їх, заперечуємо їх і вдаємо, що у нас їх немає. Це також не працює. Якщо ми засмучені або злі, ми визнаємо це, але потім починаємо дивитися на це почуття і говорити: «Чи справді це почуття є адекватною реакцією на будь-яку ситуацію?» Тому що іноді ми сприймаємо речі трохи особисто. І іноді ми перебільшуємо те, що, на нашу думку, означає те, що хтось нам говорить. Ми приписуємо цьому всілякі речі і надаємо йому значення, якого воно не має, а потім засмучуємося. Тому часто це дуже добре. Не нагнітайте емоції, але не думайте, що вони зникнуть, просто розбив когось.

Я сподіваюся, це прояснило для людини, яка запитала. Це гарне запитання. Тут ми бачимо, як переклад може змінити щось у той чи інший бік.