Спільне для буддизму

Буддизм: один вчитель, багато традицій є безпрецедентною книгою Його Святості далай-лама і Преподобний Тубтен Чодрон, який досліджує схожість і відмінності в буддійських традиціях. У липні 2014 р. Мандали головний редактор Лаура Міллер мала нагоду взяти інтерв’ю у Преподобного Тхубтена Чодрон про її роботу над книгою, яка була опублікована Wisdom Publications у листопаді 2014 року. Ви можете прочитати уривок з кн з онлайн-виданням цього номера.

Мандала: Розкажіть мені, як виник цей книжковий проект і які наміри стоять за ним.

Купити з Мудрість or Amazon

Преподобний Тубтен Чодрон (VTC): Мабуть, це був 1993 чи, можливо, 1994 рік. Я пішов до Його Святості далай-лама і попросив його написати короткий Ламрім кореневий текст, що був особливо для західників, оскільки Ламрім припускає, що учень знайомий з певними моментами та має певний світогляд. Однак люди Заходу виросли в іншій культурі і не мають буддистського світогляду, коли починають вивчати Дхарму. Я попросив: «Було б дуже корисно, якби ви могли написати текст для західних людей, який містив би всі ці пункти і щоб геші могли використовувати його як кореневий текст для своїх вчень». Його Святість відповів: «Перш ніж ми це зробимо, ми повинні спочатку написати довге пояснення на Ламрім.” Потім він дав мені стенограму вчення, яке він давав на Ламрім текст Священні слова Манджушрі і сказав: «Використовуйте це як основу, додайте більше матеріалу та поверніться з чимось». Я повернувся через кілька років, і на той час рукопис був розміром з книгу. Ми почали читати його, щоб перевірити, і через пару днів Його Святість сказав: «У мене немає часу переглядати весь рукопис», і попросив Геше Дорджі Дамдула допомогти мені. Тож ми почали працювати разом.

Тим часом я дізнавався все більше і більше і слухав все більше вчень Його Святості. Книга ставала все більшою і більшою і більшою. У якийсь момент я зустрівся з Його Святістю і знову показав йому рукопис, і він сказав: «Ця книга має бути унікальною. Додайте матеріал з інших буддійських традицій, щоб практикуючі в тибетській спільноті та на Заході могли дізнатися про традицію Тхеравади та китайську традицію. Дослідіть це». Його офіс дав мені листа, щоб показати іншим, коли я попросив їхньої допомоги в дослідженні.

Я провів це дослідження і час від часу ходив до Його Святості, щоб поставити йому запитання та прояснити моменти. Одного разу стало зрозуміло, що Його Святість хоче мати книгу, яка б показувала різні буддистські традиції — їх схожість і відмінності. Його наміром було розвіяти помилкові уявлення людей про інші буддійські традиції, показати, як усі вчення сходять до Будда, і таким чином наблизити буддійські традиції одна до одної. Він хотів книгу англійською мовою, яку можна було б перекласти тибетською, тайською, сингальською, китайською тощо. Тож із цього величезного рукопису, який на той час, якби його опублікували, напевно складався з чотирьох чи п’яти томів, я витягнув важливі основні моменти та звузив його до того, що я називаю «маленькою книгою», яка займає приблизно 350 сторінок. Це книга, яка має право Буддизм: один вчитель, багато традицій. Wisdom Publications публікує його, і він вийде цього листопада. Я сподіваюся повернутися до довгого рукопису, відшліфувати його та опублікувати пізніше.

Мандала: У цій книзі ви охоплюєте величезну кількість питань. Чи можете ви розповісти трохи про те, як ви підійшли до дослідження та організації матеріалу в книзі?

VTC: Були певні теми, які Його Святість точно хотів включати, наприклад, шістнадцять аспектів чотирьох благородних істин. Інші теми були фундаментальними темами, спільними для всіх традицій: притулок, три вищі навчання, безкорисливість, чотири безміри. Палійська традиція також говорить про створення бодхічітти та слідування шляху досконалості, так що це теж включено. Ці теми величезні, але представлені в книзі якомога стисло.

Те, про що я із захопленням розповідав у книзі, — це схожість між традиціями, про існування яких я раніше не знав. З того часу, як я жив у Сінгапурі, де існує різноманітність буддійських традицій, я знав, що буддисти мають багато неправильних уявлень про інші традиції. Наприклад, багато китайців вважають, що тибетські буддисти практикують магію і що тибетський буддизм є дегенеративним через тантра. Більшість тибетців вважають, що китайці роблять бездумність медитація і що всі люди, які практикують палійську традицію, егоїстичні. Палійська традиція дивиться на тибетців і каже: «Чи практикують вони? vinaya? Це не схоже" і "тантра не той Буддавчення». Жодна з цих ідей не є правильною.

Побачивши це, я зрозумів причину Його Святості, чому він хотів, щоб ця книга показала з боку вчень, що у нас спільного, а де – відмінності. Тоді люди побачать, що всі традиції дотримуються одних і тих самих основних вчень і що багато неправильних уявлень, які ми маємо один про одного, є просто помилковими уявленнями.

Мандала: На Заході, принаймні з наверненими в буддист, ми схильні бути відкритими до внутрішньобуддистського діалогу. Чи це інакше в Азії?

VTC: Люди, які живуть у буддійських країнах Азії, як правило, дуже мало знають про інші буддійські традиції. У Таїланді люди знатимуть щось про буддизм на Шрі-Ланці та Бірмі, але не так багато за їх межами. Тибетці знають про буддизм у Монголії, але те, що вони знають про буддизм у Китаї чи країнах тхеравади, є обмеженим. Лише тоді, коли ви їдете в такі місця, як Сінгапур, Малайзія, Австралія, Європа та Північна Америка, ви знаходите храми, центри та практикуючих з різноманітних буддійських традицій, і таким чином у людей є більше можливостей дізнатися про інші традиції. Інакше середній тибетець монах, наприклад, той, хто живе в Індії, матиме дуже мало інтересу або можливості поїхати в Таїланд, щоб зустрітися з тамтешніми ченцями, і дуже небагато монахів Тхеравади відвідають тибетські монастирі в Індії. З іншого боку, у Сполучених Штатах щороку монахи з різноманітних буддійських традицій зустрічаються, щоб познайомитися один з одним і обговорити теми, що становлять спільний інтерес. Цей рік буде нашим 20-м Західне буддистське чернече зібрання.

Мандала: Давайте трохи поговоримо про мову та терміни, які ви обрали для книги. Наприклад, на початку ви пояснюєте «санскритська традиція»і «палійська традиція» і те, як ці традиції пов'язані з різними традиціями, які практикуються сьогодні, але ви взагалі не використовуєте слово «махаяна» в цьому контексті.

VTC: В останні роки Його Святість використовував терміни «палійська традиція» та «санскритська традиція» і припинив використання «хінаяни» та «махаяни». Ніхто не називає свою власну традицію «хінаяною», і цей термін дуже образливий. Я не хотів використовувати «Тхераваду» та «Махаяну», тому що ці слова легко зрозуміти неправильно. Західні люди часто говорять про три буддистських традиції: Віпассана, Махаяна і Ваджраяна. Багато людей думають, що «Махаяна» відноситься лише до Дзен і Чистої Землі Ваджраяна є синонімом тибетського буддизму. Це неправильно. Насправді віпассана - це медитація техніка, що зустрічається у всіх буддійських традиціях. Практика Махаяни спирається на основу практик, пояснених у контексті слухачтранспортний засіб. Махаяна не є чимось абсолютно окремим і непов’язаним, як люди часто думають. У багатьох випадках філософія Махаяни детально розробляє питання, підняті в ранніх сутрах і палійському каноні. Крім того, Ваджраяна є відгалуженням Махаяни, і тому залежить від знання чотирьох благородних істин, а також Бодхісаттва практики. Крім того, не вся думка та практика тибетського буддизму міститься в Ваджраяна. Насправді тибетський буддизм містить фундаментальні практики, пов’язані з чотирма благородними істинами, які також описані в Палійському каноні, Бодхісаттва практика 10 досконалостей, представлених у сутрах і трактатах Махаяни, а потім Ваджраяна практики, знайдені в тантрах.

Палі література в основному описує a слухач's шлях, але a Бодхісаттва шлях також представлено. Санскритська література в основному говорить про а Бодхісаттва шлях, але a слухачшлях також присутній. Розглядаючи речі в цьому світлі, різні буддійські традиції мають багато спільного.

Мандала: Що таке палійська традиція та канон і як вони пов’язані з санскритська традиція а канон?

VTC: Традиція палі в основному практикується в Шрі-Ланці, Бірмі, Таїланді, Лаосі, Камбоджі та деяких частинах В'єтнаму. Як і санскритський канон, палійський канон складається з «три кошики» вчень: vinaya, сутта і абхідхамма. Матеріали, що містяться в кожному кошику, дещо збігаються, але також є багато різних віршів.

Те, що ми зараз називаємо палійською традицією, стало публічним у світі під час Буддачас. The Будда розмовляв формою пракриту, а пізніше ці ранні сутти були перекладені на палі. Подібним чином ранні коментарі були написані сингальською мовою, а пізніше перекладені на палі. Те, що ми називаємо санскритська традиція став публічним і згодом отримав широке розповсюдження. Хоча деякі вчені кажуть, що це було сфабриковано, Його Святість, звичайно, не погоджується з цим і пропонує інші причини його появи пізніше.

Більшість Ламрім теми зустрічаються як в палійській, так і в санскритській літературі: дорогоцінне людське життя (включно з прикладом черепахи, яка простягає свою голову через золоте ярмо), непостійність і смерть, хвала Будда що ми говоримо на початку вчень, то чотири безстрашності в Будда, 10 повноважень Будда, карма і його наслідки, чотири благородні істини, благородний восьмикратний шлях, 12 ланок залежного виникнення, в чернечий дисципліни ст vinaya і поділ страждань (є відмінності, але також багато збігів) є спільним.

У самому тибетському каноні дуже мало сутр є загальними з сутрами в каноні палі. Але, є так багато в Ламрім це те саме, що в палійському каноні, тож як ці вчення потрапили в Ламрім? Тут ми бачимо роль великих індійських коментаторів, які написали шастри. Вони цитували уривки ранніх сутр — сутр, знайдених на палі, санскриті та мовах Центральної Азії. Так багато основоположних вчень у Ламрім увійшли в тибетську традицію через ці коментарі, через таких мудреців, як Асанга та Васубандху.

Вивчення палійських сутт і коментарів дало мені набагато краще уявлення про те, звідки походить Нагарджуна — що думки часто обговорювалися в його часи. Мені здається, що він спростовував субстанціаліста думки секти Савастівада. Він зробив це, взявши аргументи, знайдені в палійських суттах і санскритських сутрах, і переосмисливши об’єкт заперечення, зробивши його більш тонким. Багато аргументів Нагарджуни в його Трактат про середній шлях спільні з палійськими суттами, і він спирається на ці аргументи. Одне зі спростувань, яке ми використовуємо в тибетській традиції, щоб спростовувати невід’ємне існування, — це діамантові шматки, які стверджують, що речі не створюються самим собою, іншими, обома або безпричинно. Я був здивований, коли виявив, що спростування є в палійському каноні. Глибина об’єкта заперечення може не бути однаковою в палі, але саме спростування є. Аргумент Нагарджуни з п’яти пунктів, який аналізує те, чи є «Я» однаковим чи відмінним від сукупностей, чи володіє «я» сукупностями, чи залежить воно від сукупностей, чи сукупності залежать від нього, також міститься в суттах Палі. Для мене було цікаво побачити цю схожість, а також поважати радикальний підхід Нагарджуни до заперечення внутрішнього існування.

Часто цитований уривок про те, що «я» є демонічним поглядом, який часто зустрічається в тибетських навчаннях, також можна знайти в палійській «Сам’ютта Нікая». Цікаво, що це говорив бхікхуні!

Є сутти в Суттаніпата про що говорять явищами бути несуттєвими, як ілюзії, бульбашки тощо. Що тут є об’єктом заперечення? Чи є відмінність від Мадхьямака філософія?

Мандала: Поговоримо ще трохи про Бодхісаттва шлях у палійській традиції.

VTC: Один із моїх друзів із Дхарми, житель Заходу, який є вченим у тибетській традиції, був на вченні, яке давав представник Західної традиції Палі. Після цього він сказав мені: «Ого. Ця людина чудово розповідала про любов і співчуття. Я не знав, що вони розмірковують на ці теми». Він був дуже здивований, тому що в тибетській традиції нам кажуть, що послідовники палійської традиції егоїстичні і не дуже дбають про інших.

У палійському каноні є один текст, the Буддхавамса, що розповідає історію Шак’ямуні в попередньому житті, коли він вперше створив бодхічітту. Я був так зворушений цією історією, і я уявляю це знову і знову, коли я вклоняюся Будда.

Бхіккху Бодхі дав мені англійський переклад трактату палійського мудреця Дхаммапала VI століття про «парамі», які є «парамітас”, або “досконалості”. Палійська традиція містить список із 10 парамі; деякі з них збігаються з санскритським списком із 10 парамітас, деякі відрізняються. Однак значення навіть тих, що відрізняються, знаходимо в обох традиціях. Палійські сутти також містять чотири способи збирання учнів.

Багато моментів, про які Шантідева говорив у шостому розділі Залучення до БодхисаттваСправи про поводження гнів і культивування стійкість знаходяться в Buddhaghosa Шлях з Очищення (5 століття) і Дхаммапала Трактат про досконалості (6 століття). Шантідева був 8 століттям; який зв'язок між цими мудрецями?

Бхікху Бодхі також сказав мені, що він знайшов деякі уривки про Бодхісаттва шляху в трактаті Дхаммапала, які майже повністю збігаються з деякими уривками в Асанзі Бодхисаттва Бхумі.

Мандала: Працюючи в традиції палі, зокрема, чи працювали ви з конкретними людьми, щоб допомогти вам зрозуміти деякі вчення?

VTC: Так. У Bhikkhu Bodhi є серія з приблизно 120 вчень про Majjhima Nikaya. Я слухав і вивчав усе це, і Бхіккху Бодхі дуже щедро витрачав свій час, відповідаючи на мої численні запитання. Я також почав читати переклади іншого матеріалу в палійській традиції, наприклад їхній Абхідхамма, Шлях з Очищення, і Дхаммапала Трактат про Параміс. Мені ще багато чого потрібно навчитися, і я отримую від цього величезне задоволення.

Мандала: Звучить так, ніби це був досить прекрасний процес сам по собі — спілкування з різними традиціями, вченими та вчителями.

VTC: Його Святість хотів, щоб я залишився в тайському монастирі, тому я це зробив. Я отримав навчання від ajahn [учитель] там. Перебування в тому монастирі Тхеравади було незабутнім досвідом для всіх нас. Я бхікшуні [повністю висвячена черниця], і монахи там не знали, що зі мною робити, тому що на той час не було тайських бхікшуні. Але все вийшло дуже добре.

Я також поїхав на Тайвань і там зустрівся з різними практиками та вченими, щоб провести дослідження для книги. Преподобний Дхармамітра, американець монах в Сіетлі перекладає багато китайського буддистського матеріалу англійською мовою, і він також був щедрим, щоб поділитися своїми перекладами. Ще один китайський американець монах також було дуже корисно. Робота над цією книгою стала для мене чудовою можливістю у багатьох відношеннях, і я дуже вдячний за цю можливість.

Мандала: Хто є аудиторією книги і кому буде корисно її прочитати?

VTC: Звичайно, я хочу, щоб це прочитали всі на світі! Якщо говорити серйозніше, то Його Святість має на увазі представників різних буддистських традицій в Азії та на Заході. Він хоче, щоб книга була перекладена багатьма азіатськими та європейськими мовами та доступна для Сангха і послідовники мирян у буддистських країнах. Його Святість каже, що він мав набагато тісніші контакти з християнами, євреями та мусульманами, ніж з буддистами інших буддійських традицій. Він вважає, що як буддистська громада нам потрібно об’єднуватися і краще розуміти один одного, приймати і поважати один одного, щоб ми могли діяти як більш об’єднана сила у світі. Він хоче, щоб ми дізналися про наші подібності та відмінності й усвідомили їх, щоб у такий спосіб зменшити сектантство, породжене хибними уявленнями.

Мандала: Які плани щодо перекладу?

VTC: Першими вийдуть англійці. Однією з причин, чому я вибрав Wisdom Publications для публікації книги, є те, що видавець Тім Макнейл був дуже відкритим і з ентузіазмом допоміг знайти чудових перекладачів азійськими мовами. Через своїх агентів Wisdom контактуватиме з різними видавничими компаніями в Азії. Якщо ці видавництва мають власних перекладачів, ми хочемо перевірити переклад, тому що Його Святість дуже чітко сказав, що переклади мають бути чудовими. Ми також розмовляємо з людьми, яких ми знаємо з різних традицій, щоб знайти хороших перекладачів. У деяких країнах нам, можливо, доведеться надрукувати книгу для безкоштовного розповсюдження, тому що це спосіб поширення багатьох книг Дхарми в певних місцях. Попереду ще багато чого, щоб досягти аудиторії, до якої Його Святість хотів би прийти. Можливо, деякі читачі матимуть знання про хороших перекладачів, видавництва тощо в Азії.

Мандала: Що, на вашу думку, ви отримали як вчитель і практик від роботи над цим проектом?

VTC: Це посилило мою повагу та захоплення Будда як вправний педагог. Він дав багато вчень, але всі вони мали на меті привести до пробудження живі істоти, які мають дуже різні схильності та інтереси. Незалежно від того, дотримуємося ми палі чи санскритська традиція, ми всі послідовники одного вчителя.

Я також отримав ширшу оцінку вчень різних традицій. Вчення в палійських суттах про недоліки сансари є дуже потужними, і медитація над ними посилила мій зречення. Реалізація деяких з бодхічітта медитації в китайській традиції також були корисними для моєї практики. Коли ми добре обґрунтовуємо нашу власну традицію, а потім вивчаємо вчення інших традицій, ми можемо зробити свій розум набагато ширшим і гнучкішим, розуміючи Дхарму різними словами, різними образами та іншою мовою.

Дослідження книги та редагування вчень Його Святості надзвичайно допомогли моїй освіті та практиці Дхарми. Письмо змусило мене глибше задуматися про вчення, тому що перш ніж писати або редагувати матеріал Дхарми, ви повинні глибше подумати про нього та поглибити своє розуміння. Інакше те, що ви пишете, не має сенсу.

Цей проект був і залишається пропонує Його Святості. Робота над цим зміцнила мій зв’язок із ним і мою повагу до блиску його розуму та глибини його доброти, співчуття та турботи про живих істот.

Працюючи над цією книгою, я зрозумів, що служіння нашим духовні наставники і Три коштовності, і принесення користі розумним істотам приходять до того самого.

Після публікації цієї книги я хотів би запропонувати її Його Святості, а потім попросити його дозволу надрукувати решту більшого рукопису. Більші томи будуть корисними, оскільки наразі є багато коротших Ламрім книги, написані з усних вчень гешів, є переклади індійських і тибетських філософських трактатів. Між ними дуже мало. Я уявляю більші томи як щось, що допоможе людям, які ще не готові читати трактати їхньою технічною мовою, але які готові вийти за рамки базових книг.